A A A K K K
для людей із порушенням зору
Миколаївська громада
Сумська область, Сумський район

Інформація за січень 2019 року

МЕМОРАНДУМИ, ЯКІ ЗАБЕЗПЕЧАТЬ ПОКРАЩЕННЯ СИТУАЦІЇ

 ЗІ СПЛАТИ АЛІМЕНТІВ БОРЖНИКАМИ

Напередодні Мін'юст розпочав наступний етап кампанії зі стягнення заборгованості  зі сплати аліментів. Мова йде про підписання меморандумів щодо співробітництва з Державною службою зайнятості та Державною службою України з питань праці. Завдяки цим крокам з’являться нові інструменти для можливостей отримання офіційних доходів батьків, що в подальшому призведе до погашення аліментних боргів.

         Перший з підписаних меморандумів забезпечить обмін з Державною службою зайнятості інформацією щодо вакантних посад по всій Україні, що наразі актуально, адже на сьогодні понад 108 тисяч боржників не мають роботи і офіційно зареєстрованого майна.

«Таким чином боржник отримає пропозицію добровільно працевлаштуватися. Якщо ж неплатник таку пропозицію відхилить і, як наслідок, продовжить накопичувати аліментний борг, ми направлятимемо його на роботу через дієвий інструмент примусу – суспільно корисні роботи», - зазначає керівник юстиції Сумщини Ірина Свистун.

Другий меморандум, який підписано з Державною службою України з питань праці підходить до вирішення цієї проблеми з іншого боку.

Міністерство юстиції надаватиме інформацію про факти незаконного отримання коштів від роботодавців органам Держслужби з питань праці. Адже, від батьків по всій країні, які проживають з дітьми, систематично надходять скарги про те, що боржники працюють неофіційно і отримують зарплатню в конвертах. Даний меморандум спрямований саме на виявлення таких фактів з метою притягнення недобросовісних роботодавців до відповідальності.

31.01.2019

Консультує Міністр юстиції України Павло ПЕТРЕНКО

ПРАВО НА СВОЄЧАСНЕ ОДЕРЖАННЯ ВИНАГОРОДИ ЗА ПРАЦЮ ЗАХИЩАЄТЬСЯ ЗАКОНОМ

Вітаю! Після звільнення з роботи мені не виплатили частину коштів, які я заробила. Як мені їх повернути і чи понесе колишній роботодавець за це відповідальність?

Іванна Рокитянська

У Конституції України зазначено, що кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Стягнення боргів із заробітної плати на користь працівників є одним із ключових завдань Міністерства юстиції України.

Чи має роботодавець при звільненні виплатити всю суму одразу?

Законодавством встановлений обов’язок роботодавця провести повний розрахунок з працівником в день його звільнення. Якщо працівник в цей день не працював – кошти мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Що робити, якщо не дійшли згоди?

У разі наявності спору між роботодавцем та працівником про розмір сум, належних працівникові при звільненні, роботодавець повинен виплатити не оспорювану суму.

Працівник може стягнути нараховану, але не виплачену заробітну плату в позасудовому та у судовому порядку.

Як вирішити спір у позасудовому порядку?

Якщо працівник самостійно не врегулював розбіжності у переговорах з роботодавцем, трудовий спір підлягає розгляду комісією по трудових спорах (у разі її створення). Строк звернення працівника із заявою до комісії не обмежений. Комісія розглядає спір у 10-денний строк з дня подання заяви.

Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників роботодавця. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати третя особа, в тому числі адвокат.

Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню у 3-денний строк.

Який порядок виконання рішення комісії по трудових спорах?

У разі невиконання роботодавцем рішення комісії по трудових спорах працівникові цією ж комісією видається посвідчення, що має силу виконавчого листа. Однак, посвідчення не видається, якщо працівник чи роботодавець звернувся із заявою до суду.

На підставі посвідчення, пред’явленого не пізніше 3 місячного строку до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, виконавець виконує рішення комісії у примусовому порядку.

Як звернутися до суду, якщо у позасудовому порядку владнати питання не вдалось?

Для стягнення заборгованості по заробітній  платі працівник може звернутися до суду в порядку:

  • наказного провадження (вимога працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати є безспірною);
  • позовного провадження (наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання).

Термін звернення до суду з позовом про стягнення заробітної плати не обмежений.

Яка процедура в рамках наказного провадження?

Судовий наказ може бути видано у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівнику суми заробітної плати.

Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за місцем розташування підприємства або за місцем реєстрації позивача.

Які документи необхідно подати і скільки це коштує?

Заява подається у письмовій формі та має містити докази:

  • перебування заявника у трудових відносинах із боржником (наприклад: засвідчені копії наказу про прийняття на роботу, копія трудової книжки, копія трудового договору між роботодавцем і працівником, довідка з місця роботи тощо);
  • підтвердження суми, яка стягується (будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо).

При зверненні до суду в порядку наказного провадження з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої зарплати судовий збір не сплачується.

Як довго чекати рішення?

Суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження та у разі її задоволення видає судовий наказ.

У разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу протягом п'яти днів після закінчення строку на її подання (п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу)  судовий наказ набирає законної сили.

Як виконується рішення про стягнення заробітної плати?

Після набрання судовим наказом законної сили стягувачу необхідно подати його до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця для здійснення примусового виконання.

Що зробив Мін’юст для вирішення питання невиплати заборгованої ЗП?

Міністерство юстиції активізувало роботу системи виконання судових рішень. У 2018 році ми розпочали масштабну інформаційну кампанію по стягнення заборгованості з виплати заробітної плати.

У рамках кампанії було створено публічний електронний реєстр підприємств-боржників із виплати заробітної плати: https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors, де кожен зможе перевірити чи сплачує конкретне підприємство зарплату своїм працівникам.  

Крім того, Мін'юст запустив в усіх регіонах штаби з контролю виконання рішень про стягнення заборгованості. У найбільш проблемних областях розпочали роботу окремі мобільні групи. У кожному регіоні створено #ДошкуГаньби злісних неплатників заробітної плати.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились запитання, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213-103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

23.01.2019

 

ПРАЦІВНИКИ СУМСЬКОЇ ЮСТИЦІЇ

ВІДЗНАЧИЛИ ДЕНЬ СОБОРНОСТІ СПІЛКУВАННЯМ З ГРОМАДЯНАМИ

У День 100-річчя проголошення Акту Злуки сумчани та гості міста зібрались на центральній вулиці біля пам’ятника Шевченка, щоб урочисто згадати історичні події, які стали знаковими для формування сучасної України.

Гарним доповненням до свята стали правові знання від фахівців юстиції Сумщини – спеціалісти приєдналися до заходу, щоб проінформувати громадян про права та можливості їх захисту. Інтерес у містян викликало друковане видання «Юстиція - відкрита для людей».

23.01.2019

ПРЕЗИДЕНТ ПІДПИСАВ ЗАКОН ЩОДО ПРОТИДІЇ БУЛІНГУ

Президент підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», завдяки якому запобігання цькуванню в Україні вийшло на новий рівень.

Серед іншого, цей закон:

✔️ вперше визнає юридично поняття булінгу в українському законодавстві;

✔️ передбачає відповідальність не тільки за вчинення, але й за приховування випадків булінгу;

✔️ запроваджує контроль директорів шкіл за виконанням заходів по протидії булінгу, розгляд заяв про випадки цькування від учнів та їх батьків.

Нагадуємо, відтепер цькування неповнолітнього буде каратися штрафом від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 та 1700 гривень відповідно) або громадськими роботами від 20 до 40 годин.

Така ж поведінка, вчинена групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, передбачає штраф від 1700 гривень до 3400 гривень або громадськими роботами від 40 до 60 годин.

За булінг, вчинений малолітніми або неповнолітніми особами віком від 14 до 16 років, відповідатимуть батьки кривдника.

Якщо керівник закладу освіти не повідомить поліцію про відомі йому випадки цькування серед учнів, його оштрафують на суму від 850 до 1700 гривень або призначать виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.

         Як захиститись та де отримати допомогу знайдете на платформі «Я МАЮ ПРАВО!»: http://pravo.minjust.gov.ua/.

17.01.2019

 

ІНФОРМУВАННЯ ОСІБ, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ

НА ОБЛІКУ В ЦЕНТРІ ЗАЙНЯТОСТІ


         Фахівцями юстиції, в межах реалізації загальнонаціонального правопросвітницького проекту Міністерства юстиції «Я МАЮ ПРАВО!», було проведено інформаційний семінар для осіб, які перебувають на обліку в Сумському міському центрі зайнятості.

Присутніх повідомили про зміни в законодавстві передбачені законом #ЧужихДітейНеБуває.

Так, згідно закону, на посаду державної служби категорії «А» або «Б» не може вступити особа, яка має заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 6 місяців. Підставами для припинення державної служби у зв’язку із втратою права на державну службу або його обмеження є: наявність у державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «А» або «Б», заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 12 місяців.

Якщо аліментний борг перевищує суму платежу за 12 місяців, то неплатникові доведеться викласти з кишені додаткові 20 %, якщо розмір боргу перевищує суму платежу за 2 роки, то розмір штрафу вже становить 30%, а ті батьки, які мають заборгованість 3 чи більше роки, повинні додатково сплатити на користь дитини 50% від нарахованого боргу.

Окрім того, внесені зміни передбачають також, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 4 місяці, державний виконавець виносить постанови про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, керування транспортними засобами, користування зброєю та полювання.

Також присутні дізналися, що законом передбачено право того із батьків, з ким проживає дитина, самостійно вирішувати питання щодо тимчасового виїзду дитини за межі України на строк до 1 місяця та більше у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 4 місяці та за 3 місяці, якщо аліменти сплачуються на утримання дитини з інвалідністю чи тяжкою хворобою

17.01.2019

НА БІЛОПІЛЬЩИНІ АЛІМЕНТИ НА КОРИСТЬ ДИТИНИ

СТЯГУЄ БАБУСЯ

На жаль, з появою дитини не у всіх батьків виникає почуття відповідальності.

Так, на Білопільщині склалася доволі незвична ситуація зі сплати аліментів. Там бабуся змушена разом з державними виконавцями стягувати аліменти з власної доньки, яка байдуже ставиться до свого 12-річного сина.

В ході примусового виконання рішення суду державним виконавцем були винесені постанови про обмеження прав та постанови про арешт коштів і майна жінки.

Відчувши на собі обмеження, передбачені законом #ЧужихДітейНеБуває, мати знайшла кошти у розмірі близько 49 тисяч гривень та виплатила синові заборгованість по аліментам. Окрім того, за порушення строків сплати аліментів до жінки були застосовані фінансові санкції у розмірі 50 % від суми заборгованості.

Батьки мають усвідомлювати, що які б випадки не трапилися в житті, жоден з них не виправдовує безвідповідального ставлення до своїх дітей та не звільняє від обов’язку дбати про них хоча б у вигляді регулярної сплати аліментів.

15.01.2019

Консультує Міністр юстиції України Павло ПЕТРЕНКО

БЛАГОСЛОВЛЯЙСЯ, УКРАЇНО, НОВИМИ РОДИНАМИ

ХОЧЕТЕ ОДРУЖИТИСЯ? ЮСТИЦІЯ – ПОРЯД

Доброго дня! Ми з моєю коханою дівчиною хочемо одружитись якнайшвидше, але проблема в тому, що ми проживаємо в різних містах. Скажіть, що нам робити, куди подати документи і чи обов’язково для цього чекати місяць?

Володимир Волков

Хто має право вступати в шлюб?

Українське законодавство майже не ставить обмежень для тих, хто бажає поєднати своє життя у шлюбі. Фактично кожна особа, яка досягла 18 років та на момент подачі документів офіційно не є одруженою, може створити сім’ю.

А у окремих випадках, якщо є відповідне рішення суду про надання права на шлюб, створити сім’ю можуть навіть шістнадцятирічні.

Хто проводить цю процедуру?

Одруження або, правильніше говорити з правової точки зору – державна реєстрація шлюбу, здійснюється органами державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС).

Яка процедура подачі документів?

Для того, щоб провести державну реєстрацію шлюбу потрібно звернутись до будь-якого органу ДРАЦС. При цьому, немає жодного значення, де зареєстровані закохані, тобто документи можна подати до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану в будь-якому населеному пункті України.

Крім того, заяву про державну реєстрацію шлюбу можна подати в сучасних офісах європейського зразка «Open Space», які надають послуги у сфері ДРАЦС. За ініціативи Мін’юсту такі офіси працюють по всій Україні.

Які документи потрібні?

Заява за встановленою формою.

Якщо ви раніше не були одружені, то достатньо мати з собою лише паспорти. У разі коли один або обидва закоханих є громадянами іншої країни, то окрім паспортного документа іноземця необхідно подати його переклад українською, засвідчений належним чином, та документи, які підтверджують легальність перебування в Україні.

Якщо заявники або один з них раніше перебували в шлюбі, необхідно також надати документи, які підтверджують припинення попереднього шлюбу або визнання його недійсним. Це може бути свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу чи про визнання шлюбу недійсним, яке набрало законної сили, свідоцтво про смерть одного з подружжя, висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану про анулювання актового запису про шлюб тощо.

Іноземці так само мають надати документи, які підтверджують припинення шлюбу в країні проживання або громадянства. Відповідно до діючих міжнародних норм ці документи мають бути належним чином засвідчені. Це може бути консульська легалізація або апостиль.

Які ще формальності мають бути дотриманими?

За загальним правилом, після подачі заяви про реєстрацію шлюбу майбутньому подружжю надається місячний строк на те, щоб подумати над своїм бажанням стати єдиною сім’єю.

Єдиною можливістю уникнути нікому непотрібного очікування може бути рішення керівника ДРАЦС скоротити цей строк за умови наявності документів, які дають право на термінове одруження: вагітність, наявність спільних дітей або хвороба, яка становить загрозу для життя.

У випадку, якщо є відомості про наявність перешкод до реєстрації шлюбу, керівник органу ДРАЦС може відкласти реєстрацію шлюбу, але не більш як на три місяці. Рішення про таке відкладення може бути оскаржене до суду.

Чи обов’язково одружуватись у приміщенні ДРАЦСу?  

За загальним правилом шлюб реєструється у приміщенні органу ДРАЦС, проте, за заявою наречених, реєстрація шлюбу може відбутися за місцем їхнього проживання, надання стаціонарної медичної допомоги або в іншому місці, якщо вони не можуть з поважних причин прибути до органу ДРАЦС.

Ми вирішили відійти від старих радянських норм та спростити життя українців. Ще у 2016 році Мін’юст запустив пілотний проект «Шлюб за добу». Нині усі бажаючі можуть одружитися навіть у той самий день, коли були подані документи.

Крім того, перевагами цього сервісу є:

– реєстрація шлюбу в місці, обраному жінкою та чоловіком;

– відсутність необхідності звернення в ДРАЦС;

– залучення до організації реєстрації шлюбу інших суб'єктів господарювання.

З моменту дії сервісу «Шлюб за добу» станом на кінець грудня 2018 року по Україні було проведено 52 445 реєстрацій шлюбів.

Як скористатися цією послугою?

Щоб зареєструвати шлюб за спрощеною процедурою в рамках проекту Міністерства юстиції «Шлюб за добу» необхідно звернутися до одного з організаторів у вашому місті.

Після цього закоханим залишиться зробити лише кілька простих кроків. Перший – обрати організатора. Другий – обрати бажану дату та час. Третій – пред’явити паспорти та за необхідності інші документи. Четвертий – підписати відповідний договір. І п’ятий крок – з’явитися у обраний час та місце і одружитись.

Де можна скористатися послугою «Шлюб за добу»?

Одружитися за добу можна за адресами, зазначеними на сайті Міністерства юстиції України – www.minjust.gov.ua    

На Сумщині сервіс «Шлюб за добу» діє в чотирьох містах: Сумах, Тростянці, Ромнах, Шостці.

Партнерами проекту «ШЛЮБ ЗА ДОБУ» на Сумщині є:

комунальний заклад Сумської обласної ради – Сумський обласний науково-методичний центр культури і мистецтв: місто Суми, вулиця Петропавлівська,49, телефон: 0542- 22-27-31;

комунальний заклад «Тростянецький краєзнавчий музей»: місто Тростянець, вулиця Миру, 2; телефон: 05458-5-12-54;

відділ культури виконавчого комітету Роменської міської ради: місто Ромни, вулиця Коржівська, 94, телефон: 05448- 5-16-34;

комунальний заклад «Шосткинський центр культури і дозвілля»: місто Шостка, бульвар Садовий,13, телефон: 05449- 6-25-69.

Сказати свої заповітні «Так» відтепер можна у місті Шостка, на бульварі Садовому,13.

Додаткову інформацію закохані можуть отримати за телефонами: (05449) 2-25-54 (Шосткинський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області); та (05449) 6-25-69 (комунальний заклад «Шосткинський центр культури і дозвілля»).

Кохайтеся, а про документи подбає Мін’юст!

08.01.2019

 

ВІДТЕПЕР СУМУ АЛІМЕНТІВ ЗБІЛЬШЕНО

Згідно ініційованого Мін'юстом закону з народною назвою #ЧужихДітейНеБуває суд не може визначити на дитину розмір аліментів менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (до прийняття змін було 30%).

Важливо, що з 1 січня 2019 року у зв’язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для дітей, збільшився і мінімальний гарантований розмір аліментів:

для дитини віком дo 6 років з 01 січня 2019 пo 30 червня прожитковий мінімум складає 1626 гривень, з 01 липня пo 30 листопада – 1699 гривень, з 01 грудня – 1779 гривень;

для дітей вікoм вiд 6 дo 18 рокiв: з 01 січня 2019 пo 30 червня – 2027 гривень, с 01 липня пo 30 листопада – 2118 гривень, з 01 грудня – 2218 гривень.

Нагадаємо, захищаючи права дітей на вчасне і повне отримання аліментів, юстицією Сумщини у 2018 році на користь дітей області було стягнуто 135 мільйонів гривень, що більше ніж у два рази перевищує показники минулого року.

02.01.2019

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора