Радченко Євген Валерійович
РАДЧЕНКО ЄВГЕН ВАЛЕРІЙОВИЧ
30.05.1982 – 15.03.2023
Народився 30 травня 1982 року в селищі Щетово Ровенівського району Луганської області.
У 1988 році з родиною переїхав в село Рудка Білопільського району Сумської області. Навчався в Марківській школі. Після отримання атестату навчався в Сумській автошколі на водія. У травні 2001 року був призваний на строкову військову службу в Збройних Силах України, яку проходив у смт Гончарівське Чернігівської області.
Після демобілізації навчався в Сумському виробничому підприємстві на водія тролейбуса. Працював в КП СМР «Електроавтотранспорт» водієм тролейбуса.
З вересня 2014 року по квітень 2016 року перебував в зоні проведення антитерористичної операції на посаді водія відділення підвозу боєприпасів 2-ї гаубичної самохідно-артилерійської батареї 1-го гаубичного самохідно- артилерійського дивізіону.
Після повернення додому працював у тролейбусному депо в місті Суми.
У 2021 році підписав контракт і знову став на захист України. Військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького.
Загинув 15 березня 2023 року під час артилерійського обстрілу з боку противника біля населеного пункту Залізнянське Бахмутського району Донецької області.
Похований на центральному кладовищі села Марківка Сумського району Сумської області.
Нагороджений нагрудним знаком «Учасник АТО».
За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Указом Президента України від 18 листопада 2024 року № 770 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Нагороджений грамотою командира в/ч В1688 за старанність, розумну ініціативу, сумлінне виконання службових обов’язків, особистий внесок у підвищенні бойової готовності підрозділу.
