Відповідальність за вчинення правопорушення під дією психічного і фізичного примусу.
На жаль, зважаючи на події, які відбуваються у нашій державі сьогодні є актуальним питання « Чи настає кримінальна відповідальність за вчинення правопорушення під дією фізичного або психічного примусу?» І в Україні вже були зафіксовані такі випадки, коли особа усвідомлюючи небезпечність своїх дій, вчинила кримінальне правопорушення, однак вчинила вона так не з власної волі, а під впливом фізичного примусу. Фізичний примус – це вплив на тілесну недоторканість особи, який позбавляє її можливості діяти на власний розсуд, а також змушує до вчинення суспільно небезпечного діяння, котре завдає шкоди правоохоронюваним інтересам або створює небезпеку заподіяння такої шкоди, шляхом застосування до неї фізичного впливу. Прикладом фізичного примусу є ситуація, згідно якої представник охорони, якого зв'язали та ізолювали в певному приміщенні, не може нести кримінальну відповідальність за бездіяльність щодо пошкодження чи знищення майна особами, які застосували до нього такий примус. Психологічний примус – це вплив на психіку особи з метою примушення її всупереч її волі вчинити або утриматись від вчинення певних протиправних дій. Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками, як і зазначено в статті 40 Кримінального кодексу України.
